За місяць : 169
статей : 1013
| Рубрики : | Персоналії |
Тюнєєва Олександра Миколаївна [у дівоцтві – Кравченко; 28.02 (11.03).1888, м. Могильов Могильовської губ., нині Республіка Білорусь, – 07.12.1984, Одеса] – бібліотечний діяч, книгознавець, бібліограф, бібліофіл, педагог, перекладачка.
Народилась у заможній і освіченій родині інтелектуала, дійсного статського радника Миколи Миколайовича Кравченка (1847 – після 1917), випускника фізико-математичного факультету імператорського Київського університету св. Володимира (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), магістра фізичної географії, вчителя математики і географії, з 1875 р. – директора Могильовської жіночої гімназії, згодом – Маріїнської гімназії у Мінську. Старший брат Микола став відомим юристом, фахівцем з міжнародного права, професором вищих навчальних закладів у різних містах. Інший брат, Володимир, став професором фізики в Одеському університеті.
Гімназію закінчила із золотою медаллю.
Навчалась у Санкт-Петербурзі у дворічному спеціальному педагогічному класі при Смольному інституті шляхетних панянок за фахом «російська і французька мова» (випустилась у 1907 р.). Разом із братом Миколою прослухала додатковий дворічний курс удосконалення мов (німецької і французької) на лінгвістичному відділенні Лозаннського університету у Швейцарії. Знала чотири європейські мови, згодом засвоїла й українську і, вірогідно, румунську мови.
1909 року О. Кравченко, гостюючи в Одесі у брата, познайомилася з Борисом Дмитровичем Тюнєєвим (1883–1934), відомим в Одесі музикознавцем, критиком, позаштатним кореспондентом журналу «Русская музыкальная жизнь», а згодом – професором Одеської державної консерваторії по кафедрі історії музики. Наступного року вони побралися.
До революційних подій 1917 р. молода сім’я мешкала в Петрограді. Тут О. Тюнєєва закінчила вищі жіночі (Бестужевські) курси (1910). Розвиваючи дитяче захоплення живописом, також навчалася в Петроградській школі заохочення мистецтв (1911–1914). Пізніше в Одесі подружжя відвідувало художні курси К. Костанді (згодом – Одеське художнє училище).
У 1917–1919 рр. працювала вчителькою в трудовій школі у с. Улуки Могильовської губ. (колишній родовий маєток Кравченків). Переїхавши до чоловіка в Одесу у 1919 р., викладала іноземні мови в місцевому жіночому інституті при губнаросвіті. Закінчила курси з бібліотекознавства Одеської губполітосвіти (1921).
З червня 1919 р. працювала в Одеській міській (з 1922 р. – державній) публічній бібліотеці (ОДПБ, з 1931-го – Одеська державна наукова бібліотека, з 10 лютого 1941 – імені М. Горького; нині – Одеська національна наукова бібліотека, ОННБ) – спершу консультантом, з 1922-го – завідувачем відділу рідкісних і художніх видань (згодом – відділ рідкісних видань та рукописів). Стала фактичною засновницею Музею історії книги ОДПБ (офіційно почав діяти з листопада 1922 р., вважається першим таким бібліотечним підрозділом на теренах УСРР).
Створила довідковий апарат відділу рідкісних видань та рукописів ОДПБ, сформувала абетковий, топографічний та предметний каталоги (вони існують в ОННБ дотепер); визначила склад окремих груп документів: рукописів, інкунабул, палеотипів, мініатюрних видань тощо. Започаткувала їхні реєстри. На документи було складено паспорти, в яких обґрунтовано їх раритетність і цінність, особливості того чи того примірника.
Опублікувала низку праць: «Отдел редких изданий Одесской государственной публичной библиотеки» (Ленінград, 1925), «Miniaturausgaben und die Kollektion solcher in der Öffentlichen Staatsbibliothek in Odessa» (Лейпциг, 1926), «Le bibliothèque publique d’еtat à Odessa (1829–1929)» (Париж, 1928) та ін. Стаття про колекцію мініатюрних видань ОДПБ (Лейпциг, 1926), де описано передовсім зібрання попечителя бібліотеки у 1897–1919 рр., відомого бібліофіла графа М. М. Толстого, досі слугує для відвідувача своєрідним путівником цим фондом.
Частина праць ученої залишилася в рукописах.
Прекрасна освіченість у поєднанні зі знанням мов, висока працездатність, наполегливість у досягненні мети дали змогу О. Тюнєєвій стати одним із найбільш кваліфікованих і авторитетних книгознавців у СРСР, насамперед у царині рідкісних і мініатюрних видань та їх популяризації бібліотечними й музейними засобами, фундаторкою унікального музею книги у структурі наукової бібліотеки. Саме вона заклала наукові принципи роботи зі стародруками і рідкісними книгами та критерії їх відбору, які діють і донині, розробила засади організації книжкової музейної експозиції. Бібліотеку та музей книги вчена розглядала як позаполітичні та позапартійні інституції, покликані зберігати інтелектуальні надбання людства у всьому їх розмаїтті, тому негативно сприймала намагання вилучати, переводити в режим спеціального зберігання ті опубліковані й неопубліковані документи, що не збігалися з ідеологічними настановами влади. Тогочасний директор ОДПБ І. Вугман високо цінував О. Тюнєєву і вважав її одним з найкращих фахівців.
Використовувала О. Тюнєєва і свою художню обдарованість: вона є авторкою логотипа ОДПБ, який друкувався в 1920–1930-х рр. на виданнях і бланках установи.
Однак безперечні заслуги не вберегли вчену від репресій, розгорнутих проти української інтелігенції на рубежі 1920–1930-х рр. За результатами проведеної президією округової контрольної комісії «чистки» штату ОДПБ серед низки звільнених у січні–квітні 1930 р. висококваліфікованих і досвідчених працівників книгозбірні з числа безпартійних та колишніх дворян опинилася й О. Тюнєєва. Її «вичистили» з бібліотеки за першою категорією, тобто без права працювати в радянських та громадських установах, а також звинуватили у переховуванні в бібліотеці заборонених матеріалів, зокрема, архівних документів, пов’язаних із меншовиками, есерами, бундівцями, видань інших ворогів радянської влади; в наданні доступу до проскрибованих документів читачам, які не мали на те офіційного дозволу; і навіть у публікації у французьких журналах бібліографічних праць.
Після поданої 21 липня 1930 р. вченою апеляції Укркомісія дещо пом’якшила попереднє рішення: першу категорію замінила на другу, однак заборону працювати в ОДПБ, архівних та інших бібліотечних установах було збережено.
Певний час О. Тюнєєва була безробітною і працювала над дисертацією «Музей книги: матеріали до питання (включно по 1932 рік)». Наприкінці листопада 1930 р. її тимчасово зарахували на посаду діловода в Одеське художнє училище, але невдовзі звільнили з роботи «як таку, що демонстративно порушила трудову дисципліну, <…> не має бажання приймати умови радянського будівництва». Деякий час працювала бібліографом і консультантом бібліотечного колектору наукових бібліотек Книготорговельного об’єднання державних видавництв, завідувала науковими бібліотеками медичного профілю: обласною медичною, Фармакологічного інституту, Науково-дослідного інституту офтальмології (нині – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України) та ін. У 1936–1937 рр. завідувала бібліотечними курсами, організованими Інститутом удосконалення лікарів для працівників медичних книгозбірень Одеси. Була активною учасницею з’їзду працівників бібліотек Наркомату охорони здоров’я в Києві (1939) та конференції представників наукових бібліотек у Москві (1940).
З 1939 р. по жовтень 1941-го завідувала науковою бібліотекою Одеського дерматовенерологічного науково-дослідного інституту ім. доктора Главче. За високі показники в роботі її кандидатуру подавали на нагородження значком відмінника культфронту. З перших днів оборони Одеси при інституті було організовано шпиталь, в якому О. Тюнєєва була і сестрою милосердя, і культпрацівницею – читала пораненим воїнам повідомлення Радінформбюро (до 15 жовтня 1941 р., коли радянські війська залишили місто).
1 листопада 1941 р. окупаційна румунська адміністрація призначила О. Тюнєєву директором Одеської міської публічної бібліотеки (таке найменування на той час мала Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького). З 1 лютого 1942-го вона добровільно очолила також наукову бібліотеку Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, яка перебувала в занедбаному стані. Разом з невеликою групою співробітників протягом 2,5 років О. Тюнєєва рятувала фонди двох найбільших наукових бібліотек Одеси від розграбування, мужньо і рішуче протистояла намаганням румунської адміністрації вилучити та вивезти в університети Бухареста, Ясс, Сібіу найцінніші частини фондів одеських книгозбірень (до 4 млн од. зб.). Під її керівництвом рідкісні видання бібліотекарі переховували на горищах, у дальніх приміщеннях без вікон, доступ до яких маскували шафами, засекречували найцінніші видання із Воронцовської і Строганівської бібліотек тощо. Їй вдалося зберегти також усі бібліотечні каталоги й інвентар. Заради порятунку одеських бібліотек та отримання коштів на терміновий ремонт їхніх будівель унаслідок артобстрілів і бомбардувань, в 1943 р. О. Тюнєєва здійснила поїздку в Бухарест і добилася аудієнції у короля Румунії Михая І та предметної розмови з керівництвом Бібліотеки АН Румунії. Виклопотала в короля охоронну грамоту для одеських книгозбірень і домоглася не лише продовження їх роботи, а й фінансування румунським муніципалітетом міста.
Принциповість і непоступливість О. Тюнєєвої, зокрема, ігнорування нею жорстких розпоряджень про знищення всієї радянської літератури (жодну таку книжку не було втрачено), спричиняли різке невдоволення з боку румунських урядовців, проте вони віддавали їй належне як висококваліфікованому бібліотечному фахівцеві й успішному керівникові. Так само вона не лише не допустила в бібліотеку німецьких вояків, а й добилася з їхнього боку забезпечення установи озброєною охороною.
З визволенням 10 квітня 1944 р. Одеси Червоною Армією радянською владою було враховано патріотизм і героїзм О. Тюнєєвої, її заслуги у майже цілковитому збереженні та впорядкуванні бібліотечних фондів міста, тому нових репресій вона не зазнала. Її заново було затверджено директором ОДНБ ім. М. Горького, проте 14 травня 1944 р. О. Тюнєєва подала заяву про звільнення із займаної посади.
Недовгий час вона ще попрацювала у Музеї книги ОДНБ ім. М. Горького, а в жовтні 1944-го поновилась у бібліотеці Інституту ім. доктора Главче на посаді її завідувача. Невдовзі перейшла на посаду головного бібліотекаря-консультанта і пропрацювала в цій установі до 1962 р., коли пішла на заслужений відпочинок з призначенням персональної пенсії місцевого значення. В цей період, крім суто бібліотечної роботи, О. Тюнєєва займалася консультуванням низки дисертантів, перекладами з іноземних мов. Власну дисертацію з питань музеїв книги, завершену в 1947 р., їй не вдалося захистити, оскільки цю працю відмовлялися розглядати через «неактуальність предмета дослідження» (дисертацію депоновано в ОННБ). Виконуючи волю видатного офтальмолога, дійсного члена АН УРСР та АМН СРСР В. Філатова, після його смерті (1956) взяла на себе обов’язки зберігача його літературного архіву.
Останні роки свого життя О. Тюнєєва працювала в церковно-археологічному кабінеті Одеської духовної семінарії.
О. Тюнєєва здобула відомість і як бібліофіл та колекціонер. Змолоду цікавилася філософією, теософією, антропософією та творчістю її основоположника Р. Штайнера. Її колекція рідкісних плакатів і листівок (105 од.) з 1926 р. зберігається в ОННБ. На кожному плакаті є власницький штамп «Александра Николаевна Тюнеева». Вчена потурбувалась і про долю особистої бібліотеки та сімейного архіву. Частину бібліотеки, з питань музикознавства, яку збирав її чоловік, у 1934 р., після його смерті, подарувала книгозбірні Одеської консерваторії. Колекцію художньої літератури вона віддала внучці, ще одну частину книжок – Науковій бібліотеці Одеського державного (нині – національного) університету ім. І. І. Мечникова. Бібліотеку свого сина Юрія (1910–1971) з історії війн 20 ст. (454 книги, багато з яких є унікальними) передала Одеському морехідному училищу ім. О. І. Маринеска (нині – Морехідний фаховий коледж ім. О. І. Маринеска Національного університету «Одеська морська академія»), де син викладав англійську мову. Частину зібрання листівок подарувала Одеському історико-краєзнавчому музею; колекцію видавничих марок – Одеському літературному музею; зібрання екслібрисів, листування з видатними діячами книги, добірку автографів літераторів, учених, державних і громадських діячів, зокрема Наполеона Бонапарта, Дж. Гарібальді, Е. Золя, А. Чехова, І. Мечникова – місцевому колекціонеру Б. Левиху. У 1978 р. передала Науковій бібліотеці Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова архів брата, М. Кравченка (випускника цього вишу). В останні роки життя передала протоієрею І. Силакову частину власного архіву й праці В. Філатова, О. Васильєва, інших авторів.
У 1983 р. учасники VІ Федоровських читань у Львові урочисто привітали О. Тюнєєву з 95-річчям; у грудні 1985-го члени секції книги Одеського будинку вчених провели спеціальне засідання, присвячене ролі родини Тюнєєвих у культурному житті Одеси. Прізвище вченої згадано в понад 100 публікаціях у пресі, наукових збірниках, монографіях, мемуарах тощо, найчастіше – у виданнях ОННБ. На вшанування пам’яті О. Тюнєєвої у 2012 р. працівники ОННБ видали великий збірник матеріалів, до якого ввійшли як передруки деяких праць ученої, так і спогади та статті про неї.
Починаючи з 2000 р. видано кілька книг, першим редактором яких була О. Тюнєєва: літературну спадщину В. Філатова «Последняя речь», дві книги із серії «Древние легенды и сказания» – «В саду Магдалы» и «Фивы – духовный центр планеты Земля» та ін. У її перекладі російською мовою видано також кілька книг Р. Штайнера.
Останній прихисток О. Тюнєєва знайшла на заміському (на той час) Російсько-Слобідському (Романівському) цвинтарі.
Грунский К. Жизнь и творчество Антона Брукнера / К. Грунский ; вступ. ст. и пер. А. Тюнеевой // Рус. муз. газ. – 1913. – № 9/10. – С. 130–142.
Паломничество к Бетховену : из новелл Рих. Вагнера «Немецкий музыкант в Париже» / пер. с нем. А. Тюнеевой // Рус. муз. газ. – 1913. – № 15/16. – С. 398–407 ; № 18/19. – С. 468–473 ; № 20/21. – С. 495–505.
Штайнер Р. Кровь – сок совсем особенного свойства / Р. Штайнер ; пер. А. Тюнеевой. – Берлин : Филос.-антропософ. изд-во, 1922. – 32 с.
Отдел редких изданий Одесской государственной публичной библиотеки // Библ. обозрение. – Ленинград, 1925. – Кн. 1 : Хроника. – С. 104–107.
Музей Книги Одеської Публічної Бібліотеки / О. Тюнєєва // Бібліол. вісті. – 1927. – №2 (15). – С. 46–60 : іл.
[Рецензія] / А. Тюнеева // Пролетар. правда. – 1927. – 29 груд. – С. 5. – (Критика й бібліографія). – Рец. на кн. : Полянский В. (П. И. Лебедев). Вопросы современной критики. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1927. – 350 с.
Тяжелый путь : [в Музеї книги Держ. публ. б-ки] / А. Тюнеева // Известия. – Одесса, 1927. – 5 мая. – С. 6 : фот.
Музеї книги в Західній Європі / О. Тюнєєва // Бібліол. вісті. – 1930. – № 3. – С. 77–102.
Одеська державна публічна бібліотека // Бібліол. зб. / Ін-т євр. культури при ВУАН. – Київ, 1930. – Т. 1. – С. 291–296. – Євр. мовою.
Указатель журнала «Ортопедия и травматология» за 10 лет (1927–1936) / сост.: В. М. Фонарев, А. Н. Тюнеева // Ортопедия и травматология. – 1937. – Кн. 3. – С. 86–115.
В библиотеках Бухареста : [із розмови з директором Публічної бібліотеки О. М. Тюнєєвою] // Одес. газ. – 1942. – 11 нояб.
Музей книги : материалы к вопросу (включительно по 1932 год) : дис. ... канд. пед. наук / Тюнеева Александра Николаевна. – Одесса, 1947. – 110 с. – Рукопис. – Деп. у від. рідкісних видань і рукописів ОННБ, 76/19.
Древние легенды и сказания / сост. И. Я. Силаков ; [гл. ред. Т. М. Репкина ; ред. А. Н. Тюнеева]. – Донецк : Норд-Пресс, 2000–2006 – (Культурно-просветительное общество «Преображение»).
Кн. 1 : В саду Магдалы. – 2000. – 183 с.
Кн. 2 : Фивы – духовный центр планеты Земля. – 2006. – 252 с.
Штайнер Р. Духовно-научные комментарии к «Фаусту» Гете в 2 т. Т. 1 : Фауст – ищущий человек : 16 лекций (1-ая открытая). Дорнах, 1910–1918 гг. / Р. Штайнер ; пер. с нем. А. Н. Тюнеевой ; Культ.-пед. центр им. Рудольфа Штайнера. – Одесса : Новое время, 2004. – 232 с.
Штайнер Р. Духовно-научные комментарии к «Фаусту» Гете в 2 т. Т. 2 : Проблема Фауста. Романтическая и классическая Вальпургиева ночь : 12 лекций и дополнение. Дорнах, 1910–1918 гг. / Р. Штайнер ; пер. с нем. А. Н. Тюнеевой ; Культ.-пед. центр им. Рудольфа Штайнера. – Одесса : Новое время, 2004. – 204 с.
Штайнер Р. Сознание посвященного : истина и заблуждение в духовном исследовании : цикл докладов, проведенный от 11 до 22 авг. 1924 г. в г. Торквей / Р. Штайнер ; сост. В. Коршиков ; пер. с нем. А. Н. Тюнеевой. – Одесса : Новое время, 2004. – 316 с. – Передрук вид.: Сознание посвященного / Р. Штайнер. – Дорнах : Гете-анум, 1927.
Штайнер Р. Кровь – сок совсем особенного свойства: эзотерическое рассмотрение : напечатано согласно записи доклада д-ра Рудольфа Штайнера GA 55 / Р. Штайнер ; пер. А. Тюнеевой ; ред. Т. Репкина. – Донецк, 2007. – 32 с. – (Культурно-просветительное общество «Преображение»). – Передрук вид. 1922 р.
Филатов В. П. Последняя речь : лит. наследие / сост. И. Я. Силаков ; [гл. ред. Т. М. Репкина ; ред. А. Н. Тюнеева]. – Донецк : Норд-Пресс, 2008. – 456 с. – (Культурно-просветительное общество «Преображение»).
Васильев А. П. Значение агиографической литературы для истории культуры и быта Древней Руси: опыт комплексного анализа житий северорусских святых и постановки вытекающих из этого анализа проблем / сост. И. Я. Силаков ; гл. ред. Т. М. Репкина ; ред А. Н. Тюнеева ; Культ.-просвет. о-во «Преображение». – Донецк : Норд-Пресс, 2009. – 482 с.
Отчет по отделу художественных и редких изданий за 1922 год / Александра Тюнеева // ХІХ Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», 18-20 трав. 2018 р. : каталог / М-во культури України, Одес. нац. наук. б-ка. – Одеса, 2018. – С. 64–71. – Рукопис.
Тюнеева Александра Николаевна. Автобиография // ХІХ Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», 18-20 трав. 2018 р. : каталог / М-во культури України, Одес. нац. наук. б-ка. – Одеса, 2018. – С. 72–73.
Miniatürausgaben und die Kollection solcher in der Offentlchen Staatsbliothek in Odessa // Zentralblatt fur Bibliotheksween. – Leipzig, 1926. – № 11. – S. 533–553; Відб.: Leipzig: Otto Harrassowitz, 1926. – 21 P.
La bibliothèque publique d'état a Odessa (1829–1929) // Revue des Bibliotheques. – Paris, 1928. – 10/11. – P. 1–45.
Тюнеева Александра Николаевна // Наука и научные работники СССР (без Москвы и Ленинграда) : справочник. – Ленинград : [Изд-во АН СССР], 1928. – Ч. 6. : Научные работники СССР. – С. 434.
Аркадьев П. Как эти звезды... [З інформ. про спалення О. Тюнєєвою пачки листів І. Буніна] / П. Аркадьев // Кн. обозрение. – 1975. – 24 окт.
Ботушанська О. Ф. Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького у розвитку науки і культури регіону : іст. аспекти і сучасність / О. Ф. Ботушанська // Бібліотеки у розвитку науки й культури регіону : наук.- практ. конф., присвячена 165-річчю ОДНБ ім. М. Горького та 200-річчю Одеси, 22–24 листоп. 1994 р. : тези доп. та виступів / упоряд. М. В. Тетенко ; ред.: М. Л. Десенко, І. С. Шелестович. – Одеса, 1994. – Про О. Тюнєєву: с. 4.
Жимолостнова Э. С. Героика будней Одесской государственной научной библиотеки им. М. Горького во время оккупации (1941–1944 гг.) / Э. С. Жимолостнова // Бібліотеки у розвитку науки й культури регіону : наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю ОДНБ ім. М. Горького та 200-річчю Одеси, 22–24 листоп. 1994 р. : тези доп. та виступів / упоряд. М. В. Тетенко ; ред.: М. Л. Десенко, І. С. Шелестович. – Одеса, 1994. – С. 6–7.
Жирнова Л. А. «Научка» в годы войны : [зокрема про О. М. Тюнєєву] // Одес. вестн. – 1998. – 7 мая. – (Неизвестные страницы истории).
Арюпина Л. В. «Древнехранилище» библиотеки : [про перше десятиліття відділу рідкісних видань і рукописів ОДНБ (1921–1930)] / Л. В. Арюпіна // Одес. изв. – 1999. – 15 июля.
Арюпина Л. В. Один из первых музеев книги на Украине / Л. В. Арюпина // Духовність і культура у формуванні особистості та відрожденні національної самосвідомості : матеріали Міжнар. наук. конф. (Одеса, 27–28 верес. 1999 р.) / редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.), Е. С. Жимолостнова, М. В. Тетенко. – Одеса, 1999. – С. 97–101.
Жирнова Л. О. В роки окупації : (з історії Одес. держ. наук. б-ки ім. М. Горького) // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 5. – С. 41–43.
[Місце поховання О. М. Тюнєєвої на Російсько-Слобідському (Романівському) кладовищі, Одеса] // Некрополі України / упоряд.: І. В. Дивний, М. Т. Пархоменко, О. М. Титова. – Київ, 1999. – С. 83.
Ольшанський А. Безцінні книжкові фонди, збережені для нащадків // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 5. – С. 40–41 : фот.
Арюпина Л. В. «Зал имени графа М. М. Толстого» Одесской городской публичной библиотеки / Л. В. Арюпина // Страницы истории благотворительности в Одессе : к 100-летию вступления графа М. М. Толстого в должность попечителя Одес. гос. публич. б-ки : материалы конф., Одесса, 4 дек. 1997 г. / редкол.: О. Ф. Ботушанская (отв. ред ) [и др.]. – Одесса, 2000. – 136 с., ил. – Про О. Тюнєєву: с. 49.
Арюпина Л. В. Материалы по истории Одессы в рукописном фонде ОГНБ им. М. Горького : [зокрема про О. Тюнєєву] // Архів. Документ. Історія. Сучасність : зб. наук. ст. та матеріалів / відп. ред. І. Б. Матяш ; наук. ред. І. В. Сапожников [та ін.] ; відп. за вип. В. В. Харковенко. – Одеса, 2001. – С. 48. – (Праці Державного архіву Одеської області ; т. 4).
Малинова Г. Л. Из истории Одесского музея книги / Галина Малинова // Музей. Історія. Одеса : зб. тез доп. та повідомлень Другої наук.-практ. конф., присвяч. 45-річчю Одес. іст.-краєзн. музею / упоряд.: В. В. Солодова, Ю. О. Слюсар. – Одеса, 2001. – С. 28–30.
Пищикова Т. В. Из глубины веков, 1500–2001. – Калуга : Полиграф-Информ, 2001. – 263 с., 34 л. ил., портр. – Із змісту: Кравченко: с. 86–98 : ил.
Арюпіна Л. В. Тюнєєва Олександра Миколаївна / Л. В. Арюпіна, Л. М. Бур’ян, Г. Д. Зленко // Бібліографи Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького : біобібліогр. довідник / упоряд. Л. М. Бур’ян ; наук. ред. і авт. вступ. ст. Г. Д. Зленко ; ред. І. С. Шелестович ; відп. за вип. О. Ф. Ботушанська. – Одеса, 2002. – С. 212–214.
Лущик С. З. Книжный знак как исторический документ: к истории библиофильства в Одессе : [зокрема про О. Тюнєєву] / С. З. Лущик // Дерибасовская-Ришельевская : одес. альм. / редкол.: Ф. Д. Кохрихт, Е. М. Голубовский, О. И. Губарь. – 2003. – № 14. – С. 22–43. – Про О. Тюнєєву: с. 26.
Олександра Миколаївна Тюнєєва : [коротка довідка] // Історична пам’ять : іст.-краєзн. щорічник. – 2003. – № 5. – С. 187.
Бур’ян Л. М. Бібліотека і репресії 1930-х років / Л. М. Бурʼян // Скарбниця культури : зб. ст. / Одес. держ. наук. б-ка ім. М. Горького ; редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.]. – Одеса, 2004. – Вип. 3. – С. 98–99.
Жирнова Л. О. Бібліотека в часи випробувань : за матеріалами бібл. архівів / Л. О. Жирнова // Скарбниця культури : зб. ст. / Одес. держ. наук. б-ка ім. М. Горького ; редкол. : О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.]. – Одеса, 2004. – Вип. 3. – С. 122–127.
Лущик С. З. Содружество «вокруг книги» : [зокрема, про проведення в груд. 1985 р. засідання секції книги Одес. будинку вчених, присвяч. родині Тюнєєвих] / С. З. Лущик // Скарбниця культури : зб. ст. / ОДНБ ім. М. Горького ; редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.]. – Одеса, 2004. – Вип. 3. – С. 233.
Пойзнер М. Б. Окупація. Одеса, 1941–1944 рр. : документи та матеріали із зібрання Михайла Пойзнера / М. Б. Пойзнер. – Одеса : Друк, 2004. – 375 с. – Про О. Тюнєєву: с. 134, 145, 148, 149, 208, 211.
Список директорів і попечителів бібліотеки : [серед них О. М. Тюнєєва, 1941–1944 рр.] // Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького, 1829–1999 : бібліогр. покажч. / упоряд.: Л. О. Кольченко, О. Г. Кушнір. Т. І. Олейникова ; редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.]. – Одеса, 2004. – С. 156.
Тюнєєва Олександра Миколаївна (1888–1984) // Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького, 1829–1999 : бібліогр. покажч. / упоряд.: Л. О. Кольченко, О. Г. Кушнір, Т. І. Олейникова ; редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.] ; ред. М. Л. Десенко. – Одеса, 2004. – С. 389–390.
Бельский М. Тюнеева, Спектор и миниатюрная книга / М. Бельский // Тиква - Ор Самеах. – 2005. – 18 мая.
Коган С. Достойные граждане Одессы : [про родину О. Тюнєєвої] / С. Коган // Тиква - Ор Самеах. – 2005. – 19, 26 янв.: фот.
Лущик С. З. Библиофилы старой Одессы : очерки / С. З. Лущик. – Одесса : Optimum, 2005. – 92 с. : ил. – Про О. Тюнєєву: с. 12, 37, 38, 46–48, 51.
Ботушанська О. Ф. Скарбниці культури України – 175 / О. Ф. Ботушанська // Наукова бібліотека: пріорітети розвитку та перспективи : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 24–25 верес. 2004 р.) / упоряд. Г. В. Устюжаніна ; редкол.: О. Ф. Ботушанська (відп. ред.) [та ін.] ; ред.: М. Л. Десенко, І. С. Шелестович. – Одеса, 2006. – Про О. Тюнєєву: с. 10.
Подкупко Т. Л. Музей книги Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького / Т. Л. Подкупко ; відп. ред. О. Ф. Ботушанська. – Одеса, 2007. – 32 с. : іл. – Про О. Тюнєєву: с. 8, 10, 11.
Айдинян С. Академик В. П. Филатов – офтальмолог, поэт и писатель : [зокрема про О. Тюнєєву] // Веч. Одесса. – 2008. – 6 нояб.
Лыс Л. Спасительница библиотек : к 25-летию со дня смерти А. Н. Тюнеевой / Л. Лыс // Дерибасовская-Ришельевская : одес. альм. / сост.: Ф. Д. Кохрихт, Е. М. Голубовский, О. И. Губарь, И. Л. Липтуга. – Одесса, 2009. – Кн. 39. – С. 218-226 : фот.; Передрук: Вісн. Кн. палати. – 2010. – № 6. – С. 29–42.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2010_6_13
Рикун И. Время больших ожиданий. И больших разочарований... : (20-е годы прошлого века в истории ОННБ им. М. Горького) / И. Рикун // Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 180-річчю ОННБ ім. М. Горького (Одеса, 24–25 верес. 2009 р.) / упоряд. М. В. Тетенко ; ред. І. С. Шелестович. – Одеса, 2010. – С. 148–170. – Передрук: Мория : альманах. – 2010. – № 11. – С. 120–143. – Про О. Тюнєєву: c. 139–140.
Солодова В. В. Формування та розвиток документальних колекцій у складі фондів одеських музеїв (1825–2003) : [монографія] / В. В. Солодова ; наук. ред. І. Б. Матяш. – Одеса : Астропринт, 2010. – 304 с. – Про О. Тюнєєву: с. 56, 59, 81, 86.
Голубовский Е. Очарованная душа / Евгений Голубовский // Дерибасовская-Ришельевская : одес. альм. / сост.: Ф. Д. Кохрихт, Е. М. Голубовский, О. И. Губарь. – 2012. – № 49. – С. 36–42.
«Живая библиотека должна работать!» : интервью с Е. М. Голубовским : [зокрема про О. Тюнєєву] / Е. М. Голубовский ; интервью записал М. Сеславинский // Про книги : журн. библиофила. – 2012. – № 2. – С. 17–18.
Тюнєєва Олександра Миколаївна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. словника / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; авт.-укладач Л. В. Гарбар. – Київ, 2017. – С. 461–462.